Паралельно із впровадженням новацій, переконаний голова облдержадміністрації, потрібно довести до ладу обласні комунальні медичні заклади.
Реформу в галузі медицини затвердили парламентарі «під куполом» Верховної Ради, але більшою мірою реально втілювати постулати довгоочікуваних змін доведеться на місцях. Завдання щодо імплементації медреформи ляже на плечі виконавчої влади.
Волинь у контексті реалізації багатьох реформ – у передовиках: від змін у власній структурі, чого не робила жодна з облдержадміністрацій, до втілення кардинально інших підходів до роботи у дорожній сфері у 2018-му, коли чи не всі шляхи передадуть у відомство виконавчої гілки влади й до цього слід бути готовими. Чи готові на теренах області до чергової порції змін? І це при тому, що зачеплять вони кожного мешканця області. Про це та багато іншого – у розмові з головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком.
– Володимире Петровичу, реформу ухвалено. І це вже доконаний факт. Як і будь-які зміни, цих люди очікують із острахом. Головне питання, яке турбує всіх без винятку: риторика про доступність медичної послуги, про її здешевлення, про суттєве поліпшення якості – чи має реальне підґрунтя? Тобто існує чіткий план дій чи попливемо за течією?
– Так, реформа прийнята і повинна набирати обертів. Чи стане медицина доступнішою та якіснішою? Звичайно. Перші кроки зроблено: вже сьогодні запроваджено серйозні зміни в первинній ланці медицини – працюють сімейні лікарі. Гроші йдуть за пацієнтом – це головний принцип змін, його рушій. А наскільки доступнішою стане медична послуга – залежить від того, як сьогодні місцеві структури влади зреалізують медичну реформу, зреалізують прийнятий закон. Потрібно створити основу для первинної ланки – це мережа амбулаторій і ФАПів. І в законі, і в тих рішеннях, які приймаються сьогодні Кабінетом Міністрів, напевне, все-таки основний акцент зроблено на тому, що сімейний лікар, первинна ланка медицини повинна працювати в найбільш обладнаних, найбільш готових до цього приміщеннях, амбулаторіях, ФАПах.
– Раз ми вже зачепили тему технічного оснащення, то реформа передбачає направду революційну новацію – українці зможуть отримувати консультації через Інтернет. Навіть на селі…
– Дуже важливий аспект цієї справи – телекомунікації. Між первинною ланкою, вторинною, медичними центрами. Це, я би сказав, «головна фішка» з-поміж новітніх технологій, які входять у первинну ланку медицини. Це – ініціатива Президента Петра Порошенка. При чому, направду хороша ініціатива, яка більше ніж на часі!
Стійкого визначеного поняття «телемедицина» не існує, але його основна суть полягає у передаванні медичної інформації між віддаленими пунктами, де знаходяться пацієнти, лікарі, між окремими медичними закладами. Телемедицина передбачає використання телекомунікацій для зв’язку медичних спеціалістів із клініками, лікарнями, лікарями, які надають першу допомогу, пацієнтами, які знаходяться на відстані, з метою діагностики, лікування, консультації та неперервного навчання. Тобто поєднання можливостей комп’ютерів, Інтернету та інших комунікаційних технологій із медичним досвідом дасть змогу покращити рівень надання медичної допомоги хворим. Так, чимало потрібно зробити в даному напрямку, чимало коштів потрібно на це витратити, бо якісний зв’язок – Інтернет – повинен бути в усіх куточках!и І держава вже робить певні кроки в цьому напрямку. Впевнений, хоча б одне врятоване людське життя і в такий спосіб варте докладених зусиль! Переконаний, незважаючи на будь-які думки та висловлювання скептиків, нам все вдасться!
Продовжуючи відповідати на ваше перше запитання: наскільки медицина може бути дешевшою із запровадженням реформи? Держава бере на себе відповідні зобов’язання. Щодо оплати, щодо гарантій, зокрема й через різні програми, такі як «Доступні ліки». Для держави медична послуга навпаки буде на якомусь етапі дорожчою, тому що потрібно створити основу, закласти фундамент. Мова – про відповідне обладнання, підготовку спеціалістів. Але це обернеться – здоров’ям наших мешканців.
– Наступне запитання просте і складне водночас. Фінансова складова змін: наскільки реформа підкріплена гривнею? Тим паче, що навіть ідеально виписану реформу не запровадиш без позитивних змін із дорогами та загалом інфраструктурою…
– Звичайно, в першу чергу треба дивитися на державний бюджет. На скільки я розумію, в проекті державного бюджету передбачені великі кошти на створення саме первинної ланки медицини. 4 мільярди гривень виділяється тільки на оснащення амбулаторій, на питання, пов’язані з телекомунікаційним зв’язком. Це, звичайно, потягне за собою й розвиток самих територій. Якщо в селі немає Інтернету, то ніякої телекомунікації не може бути. Тому, напевно, спочатку Інтернет, обладнання, дороги, підготовка кваліфікованих лікарів і тоді вже ми говоримо про повний комплекс. Медична реформа потягнула за собою цілу низку проблем, які потрібно вирішувати у суспільстві. І тому, звичайно, держава, консолідуючи кошти на медичну реформу, водночас змушена проводити реформи в інших напрямках.
– Ви згадали про дороги. Це, насправді, дуже важливе питання, бо від якості шляхів залежить, як швидко дістануться медики до пацієнта в глибинці, чи доїде та ж швидка допомога…
– Ця проблема паралельна. Але ми маємо досить непогані показники за результатами цього року по дорогах. На наступний рік майже вдвічі збільшується фінансування, а це понад 2 мільярди гривень. Продовжує діяти митний експеримент, вступає в дію програма Державного дорожнього фонду, місцеві громади готові співфінансувати. Казав і кажу: можна побудувати садочок, школу, можна зробити шикарний ФАП, але якщо немає дороги, ми не зможемо туди доїхати. Тому слова підтверджуються: медична реформа тягне за собою і дорожню реформу.
Не думаю, що завдання – провести реформу в досить короткий період часу: рік-два і ми вже завершили це. Ні. Це процес буде довготривалим і таким, що потребує вкладення значних коштів. Але Європа зацікавлена у здорових українцях. Бо ми, відверто говорячи, є своєрідним буфером на світовій арені. Сьогодні, ми бачимо що Україна взяла на себе певні навантаження, у зв’язку із тими подіями, які відбулися на Сході. Звичайно, світова спільнота зацікавлена у тому, щоби реформи рухалися, а не просто були формально прийнятими. Впевнений, що кошти знайдуться.
– Що, на вашу думку, заважало зробити такий важливий крок раніше: брак коштів чи брак політичної волі?
– Запитання: наскільки назріла реформа? І Україна, визначаючи всі свої попередні кроки, хиталася, в яку сторону нахилитися. Чи це східна орієнтація, чи західна. Прийнявши відповідні рішення і намагаючись стати повноправним членом Європейського спільноти, ми розуміємо, що здоров’я громадян – це один із головних атрибутів розвитку держави. Тому питання медичної реформи постало над актуально саме в цей період часу. Напевне, в якийсь період і кошти були, і можливості були, але стратегія розвитку держави була невизначена. Нині ж ми бачимо, що пенсійна, медична, освітянська реформи вони якраз є тим рушієм для розвитку країни. Звичайно, це один із головних індикаторів, настільки Україна готова бути членом Європейського Союзу.
– Володимире Петровичу, фактично з наступного року медична реформа стартує. Певні кроки зроблено уже зараз. А чи напрацьовано план, робочу карту, модель імплементації (не важливо як той процес назвати) щодо впровадження саме в частині фінансів? Метод співфінансування із усіх видів бюджету, який ви й запровадили в області, тут теж діятиме?
– Думаю, що потрібно завжди говорити про співфінансування в розмірі 50 на 50. Тому що є дуже багато проблем в області, їх потрібно вирішувати, а не забирати кошти з заходу на захід. Тому держава і пропонує сьогодні різні форми співпраці, в тому числі через Державний фонд регіонального розвитку, соціальні програми, медичну субвенцію, яка надходить в регіони. Об’єднані територіальні громади отримують напряму цю медичну субвенцію. Я сказав би, що сьогодні є реальна можливість використати кошти громад. Але, знову ж таки, все залежить від того, наскільки місцева влада розуміє, що здоров’я нації – це міцність держави.
З боку виконавчої влади будемо вносити ідею та її відстоювати, що, в першу чергу, паралельно із первинною ланко, про яку говорить медична реформа, потрібно звернути увагу на обласні медичні комунальні заклади. Це онкодиспансер, тубдиспансер, інфекційна лікарня, психлікарня. Потрібно всі бюджети області сконцентрувати на тому, щоб за рік-два навести порядок в цих медичних закладах.
– Підсумовуючи нашу розмову, скажіть, наскільки голова облдержадміністрації упевнений в успіхові справи під назвою «медична реформа»? Що скажете волинянам, аби розвіяти домисли і заспокоїти?
– Більше ніж упевнений. Держава узяла курс на зміни й упевнено ним іде. Не залежно від того, подобається це комусь чи ні. Хочу сказати волинянам, що завдання влади – робити все, для того, щоб мешканці області мали можливості бути здоровими, мали доступ до закладів медицини, до медичної послуги загалом. Тому поєднання зусиль влади, мешканців, простого громадянина і лікаря – це невід’ємна складова успіху медичної реформи. Будьмо здорові і все у нас буде добре.
Записала Катерина ШКЛЯРУК.
