На Алеї почесних поховань, що в селі Гаразджа Луцького району, знайшли вічний спокій 25 волинських Героїв, які вірою та правдою служили для захисту України. Сьогодні ж, напередодні Дня захисника України, відбулося офіційне відкриття та освячення ще трьох пам’ятників учасникам АТО: Максиму Гринчишину, Володимиру Бабію, Олегу Твердохлібу.
Аби віддати шану Героям зібралося чимало люду: їхні рідні та близькі, бойові побратими, волонтери, представники влади, громадські активісти, духовенство та небайдужі жителі міста Луцька. Долучився до акції й голова облдержадміністрації Володимир Гунчик. Разом із тим, почесну варту біля нововстановлених пам’ятників несли учні Луцького правознавчого ліцею з посиленою фізичною підготовкою.
Для початку слово взяв секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт, який наголосив на значимості подвигу чоловіків, які віддали життя за Україну та за її незалежність.
Своєю чергою, військові капелани закликали всіх присутніх до спільної молитви за вічний спокій душ загиблих та освятили пам’ятники. Опісля – хвилина мовчання. Насамкінець усі присутні виконали Гімн України та поклали квіти до могил атовців.
– Дійсно, Герої не вмирають. Сумно, що збільшується кількість людей, які поховані на цій Алеї. Кращі з кращих віддають найдорожче – життя, аби ми жили у вільній та незалежній країні. Сьогодні знову відкрили три пам’ятника – Максиму Гринчишину, Олегу Твердохлібу, Володі Бабію. Це наша пам’ять, це наш обов’язок перед Героями і я хотів би ще раз вклонитися їх мужності, любові до нашої країни. Наше життя, життя молодих українців в майбутньому залежить від того, наскільки ми пам’ятатимемо про героїв сьогодення, – анонсував Володимир Петрович.
Нагадаємо, Максим Гринчишин – боєць 72-ої окремої механізованої бригади. У 2014-му році під час мобілізації пішов служити до армії. Пізніше підписав контракт. Загинув 19 лютого 2017 року у боях під Артемівськом, що на Донеччині.
Олег Твердохліб – волинський боєць батальйону «Айдар» голова Спілки воїнів АТО Волині Олег Твердохліб (позивний «Сармат»). Все життя присвятив військовій службі. У 2014-му році Олега мобілізували до армії під час першої хвилі мобілізації. Брав участь в бойових діях в Луганської області в складі 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», старшина батальйону, командир взводу, заступник командира роти. За час перебування на війні отримав сім поранень, мав контузії. Звільнений у запас за станом здоров’я (наслідки контузії, а також виявлення онкозахворювання). Помер у віці 49 років 17 квітня після тривалої хвороби. Чоловік довгий час боровся із раком слинної залози.
Володимир Бабій – демобілізований боєць 54-ї бригади, 3-го танкового батальйону з позивним «Монгол». Родом хлопець із Кіровоградської області, а до Луцька потрапив, коли лікарі діагностували у нього онкологічне захворювання. Помер 17 липня 2017 року від онкологічного захворювання. Протягом останнього часу хлопець продавав власні картини, а виручені кошти віддавав на лікування онкохворим дітям.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.
