Варто зауважити, що захід такого штибу на Волині проходить уже не вперше. Цього ж разу він відбувся у рамках циклу семінарів для регіонів України, присвячених ефективному вирішенню проблем щодо енергозабезпечення бюджетних установ. Організатори – Держенергоефективності спільно з Проектом GIZ «Реформа в сфері енергоефективності України» та Представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні.
Як зауважив Сергій Савчук, головна мета семінарів – стимулювати місцеву владу впроваджувати енергоменеджмент та «зелені» проекти.
– У кожному муніципалітеті, обласних адміністраціях та радах варто започаткувати роботу з енергоменеджменту, щоб керувати енергетичними потоками без жодних капітальних вкладень, а саме – за рахунок якісного й ефективного управління зекономити використання енергоносіїв, – доводить Сергій Дмитрович.
На запитання, що ж таке енергоменеджмент у бюджетних установах, роз’яснює – можливість управляти енергетичними ресурсами у такий спосіб, щоб зменшити їх споживання до 20%. Ті ж міста, котрі впровадили зазначений менеджмент, довели його дієвість на практиці. В Києві, наприклад, за три роки зекономили 1,1 мільярди гривень, а у Львові лише упродовж перших 7 місяців започаткованого енергомоніторингу – 18 мільйонів гривень. Тож, усе залежить від ступеню та якості реалізації завдань із енергоменеджменту, наголошує голова Держенергоефективності.
Не пасе задніх в імплементації енергоефективних заходів і Луцьк. Сергій Савчук каже, що завжди ставив адміністративний центр Волині за взірець, адже це те місто, де найбільш результативно упроваджують політику економії енергоресурсів. Навіть за кількістю ОСББ, котрі утеплили багатоповерхові будинку, Луцьк – серед лідерів.
Разом із тим, Держенергоефективності у співпраці з експертами USAID розробило методичні рекомендації, як успішно запроваджувати енергоменеджмент, а відтак – і стимулювати осіб, які будуть займатися цією сферою діяльності.
Головною мотивацією для енергоменеджерів, котрі працюють у бюджетній установі, переконаний Сергій Савчук, має стати преміювання. Позаяк людина, усвідомлюючи, що за результатами її роботи місто чи установа зекономить, до прикладу, 10-20 мільйонів гривень на рік, а вона за це отримає кошти, працюватиме ефективно. У Європі вже довший період часу працює бонусна система за зменшення використання енергетичних ресурсів.
Окрім цього, зекономлені фінанси можна далі реінвестувати у поліпшення системи енергоменеджменту. Адже, межі щодо якнайкращого управління енергоресурсами просто не існує.
Керівник найвищої виконавчої гілки влади в області, своєю чергою, також підкреслює – важливо не тільки замінити вид енергоносія, перейшовши на власні джерела палива. Головне завдання – забезпечити їхнє ефективне використання. Однак, для цього потрібна політична воля.
Як приклад такої волі Володимир Гунчик наводить прийняття Кабінетом Міністрів України у 2016 році постанови, відповідно до якої 10% коштів Державного фонду регіонального розвитку спрямовують на фінансування інвестиційних проектів та програм із енергоефективності.
Розповів Володимир Петрович і про те, що на Волині діє Регіональна програма підвищення енергоефективності. І як нині показує статистика, за рахунок енергоефективних заходів, більш економного використання ресурсів, а також запровадження енергомоніторингу спостергіається значне зменшення енергоспоживання.
– Днями я підписав відповідні доручення, – продовжив керівник області. – Ми внесемо на сесію обласної ради реалізацію заходів із програми енергоефективності на 2018-2020 роки в рамках Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 року. Досвід роботи програми у 2015-2017 роках довів, що вона працює та приносить відповідні результати. Нам довелося доводити окремим керівникам, що означає системний моніторинг та наскільки він важливий. Однак, перші результати показали – ефект є.
Резюмуючи усе сказане, Володимир Гунчик закликав присутніх на семінарі ефективно використовувати енергоресурси, позаяк наші багатства та бюджетний капітал значною мірою залежать саме від цього.
Окрім того, голова облдержадміністрації звернувся до Сергія Савчука з проханням надати максимальну допомогу в тому, аби наступного року реалізувати в області проект побудови сміттєпереробного заводу. Адже ще одне джерело підвищення ефективності використання ресурсів – це відходи.
– На території області в офіційних та неофіційних сміттєзвалищах знаходяться три мільйони тонн сміття. Щороку ж регіон виробляє ще 240 тисяч тонн. Тож, якщо ми побудуємо завод із потужністю переробки у 200 тисяч кубометрів і утилізовуватимемо тільки те сміття, що є на території області сьогодні, то зможемо 10 років використовувати його, як сировину, – наголосив Володимир Петрович.
Для Ковеля з населенням у 70 тисяч, до прикладу, це б означало абсолютне зняття проблеми, пов’язаної з теплозабезпеченням. Тому сміттєпереробний завод – не тільки бажання позбавити область від сміття, а можливість отримати величезні додаткові ресурси.
Голова Держенергоефективності переконаний, що робота у цьому напрямку вдасться. А відтак, чекатиме від керівництва облдержадміністрації необхідної інформації щодо побудови заводу та сприятиме реалізації зазначеного проекту. Також, зауважив, варто співпрацювати у напрямку вітроенергетики. Керівник найвищої виконавчої гілки влади в області погодився – Волинь має для цього можливості.
Більш того, підкреслює Володимир Гунчик, за умови наявності політичної волі на усіх рівнях виконавчої влади в державі, Україна має усі шанси стати експортером будь-якого виду енергії, як атомної, так і зеленої або ж із відновлювальних джерел – сонця, вітру, водних ресурсів, вирощування енергетичних рослин, переробки відходів тощо.
По завершенню ж семінару Сергій Савчук мав нагоду оглянути плантацію енергетичної верби, що вирощується для подальшої переробки у біомасу та генерації теплової енергії у селі Підбереззя, і дослідні ділянки з вирощування енергетичних культур у селі Стрільче, що на Горохівщині, а також ознайомитися з роботою твердопаливної котельні потужністю 1,2 МВт, що працює на трісці з енергетичної верби та опалює лікарню в смт Іваничі.
Відділ інформаційної політики обблдержадміністрації
