Начальник управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації Ігор Ващенюк, доповідаючи про стан виконання основних компонентів Субпроекту Світового банку, уточнив, що на сьогодні проект від організації роботи перейшов уже до стадії завершення процедур та стабілізації процесів й підготовки для підписання важливих контрактів.
Найперше головний медик області нагадав про те, на якому етапі реалізації перебуває закупівля меблів, обладнання та розхідних матеріалів для медзакладів, наголосивши: тендер для забезпечення закладів первинного рівня надання допомоги проведено з другої спроби, він – на стадії оцінки. Підписання контракту очікується у жовтні. По «вторинці» і «третинці» повністю завершені всі процедури, враховано пропозиції Світового банку й оголошено торги. Понад 20 учасників затребували тендерну документацію, тож є сподівання, що буде чимало пропозицій, які забезпечать якісну конкуренцію. Над вимогами до техніки працювали діючі лікарі кардіологічного та кардіохірургічного напрямків обласної та Луцької міської лікарень, тож рівень забезпечення обладнанням медказладів (у тому числі в світлі медреформи – госпітальних округів) буде високим. «Майже кожна центральна районна лікарня отримає таке обладнання, що справді відчує, як в області реалізовують Субпроект Світового банку і Міністерства охорони здоров’я», – зазначив Ващенюк.
Стосовно компоненту «Створення медичної інформаційної системи «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області», його впровадження та забезпечення технічної підтримки» Ігор Ващенюк наголосив, що вже і створено сам програмний проект, і закуплено техніку для його ведення. Дані берегтиме комплексна система захисту інформації (КСЗІ), що, за словами Ващенюка, дуже важливо у світлі останніх подій у світі. Проводяться навчання медперсоналу, який наповнюватиме реєстр, аби впровадити його у щоденну роботу максимально швидко і він дійсно працював.
Заходи із забезпечення інформаційного та навчального компонентів Субпроекту відбуваються згідно з планом закупівель: проведені конкурсні процедури, підписані контракти виконуються, готуються нові договори. Є висвітлення як процесу реалізації Субпроекту, так і просвітницька робота. Навчаються лікарі й медсестри закладів первинного рівня надання допомоги (тобто, тривають модулі першого і другого типу), із вересня стартує третій тип – для лікарів медзакладів вторинного рівня надання допомоги. Важливо, що всі вони між собою пов’язані і забезпечують доступність та наступність. Тобто будуть єдині підходи до протоколів і маршрутів лікування пацієнтів і все це піде на користь тих, хто звертається за допомогою. Бо наразі є чимало прогалин, коли одне відмінено, а інше натомість не пропонується.
Тож, резюмував начальник УОЗ ВОДА, наразі у реалізації Субпроекту – динамічна фаза. Однак є певні питання по ремонту та реконструкції амбулаторій загальної практики – сімейної медицини.
Консультант з управління Субпроектом Марія Адамчук , взявши слово після Ігоря Ващенюка, також наголосила на проблемності компоненту «Реконструкція/капітальний ремонт об’єктів під амбулаторії загальної практики-сімейної медицини». Він, нагадала фахівець Світового банку, є найбільший і найскладніший у плані реалізації з низки об’єктивних та суб’єктивних причин.
Отож, щодо створення нових амбулаторій ЗПСМ, то оголошено нині два тендери. Відкриття пропозицій по першому із 22 серпня знову переноситься на три тижні (вже втретє, до речі). Причина – низька якість розробленої на місцях проектно-кошторисної документації. Потенційні учасники закупівлі бачать проблеми, показують їх, консультанти звертаються у відповідні організації, які мають виправляти недоліки-неточності, але, на жаль, попри щоденні розмови, дієвих інструментів впливу на них немає, тож справа стопориться
З цього приводу були неодноразові наради в ОДА, зокрема і за участі керівника Групи управління Субпроектом, заступника голови ОДА Сергія Кошарука. Однак наразі ситуація така, що правки майже не вносяться, що, своєю чергою, відлякує від подачі документів потенційних учасників тендерів. Коли Марія Адамчук уточнила, що йдеться про волинські організації, які готують документи, Володимир Гунчик поцікавився, чи є можливість запросити виконавців немісцевих. У відповідь чиновник почув, що був і такий досвід, однак і тут фірма своїх зобов’язань не виконала.
Натомість голова ОДА все ж наголосив на важливості такої співпраці. А для вирішення поточних наболілих проблем Гунчик запанував в останній тиждень серпня провести нараду з проектантами за його участі, бо «якщо таке відношення у проектних організацій до документації, то ми помахаємо їм рукою». «Я ні з ким не бажаю гратися, тут величезний обсяг коштів. Загальна вартість робіт по амбулаторіях – 10 мільйонів доларів. То треба завести відповідальних виконавців усіх робіт, а не бавитися у коти-миші. Бо такі всі чесні, демократичні, проєвропейські, а толку немає», – обурився він.
З ним погодилася і Марія Адамчук, додавши, що нині будь-які зволікання вже можуть мати погані наслідки для реалізації Субпроекту.
Щодо тендеру на першу фазу ремонтно-будівельних робіт, то він має 4 лоти, а документацію уже викупили 8 потенційних учасників, тож шанси, що він відбудеться, – значні. Стосовно торгів на виконання робіт у рамках другої фази, то у ній – 6 лотів, а документацію викупили лише 7 фірм. Тож ризик, що він не відбудеться, – високий.
На уточнююче запитання про те, чому будівельні фірми не надто охочі до участі в торгах для виконання робіт, Марія Адамчук відповіла, що їх не влаштовують вимоги Світового банку до учасників тендерних торгів, які змінити неможливо. Компонент під загрозою, що не вкладемося у терміни, – уточнила вона.
Володимир Гунчик впевнений: треба працювати з компаніями, які мають серйозні репутації та обсяги робіт. Він запевнив: поінформує про Субпроект потужні фірми з-за меж області.
Отож, голова ВОДА пообіцяв також провести і зустрічі із представниками будівельних організацій (потенційними підрядниками) та головами райдержадміністрацій. Стосовно останніх, то з ними, зокрема, обговорять питання амбулаторій. Підніматимуть питання, чому, намагаючись на початках потрапити до проекту, нині кілька об’єктів із нього вилетіли, не підготувавши вчасно документації. Бо ж були такі ситуації, що деяких відмовляли, намагаючись дотриматися географії через призму медреформи. Також уточнять підтвердження заявок та уточнять, чи є охочі створити амбулаторію, які наразі не увійшла до будівельного компоненту Субпроекту. Лише після цих нарад голова ОДА готовий буде вивчати питання нерозподілених коштів і приймати рішення, на що їх спрямовувати.
На завершення зустрічі голова Волинської обласної державної адміністрації наголосив, що просить ще раз поінформувати: для нього надважливо реалізувати у краї Субпроект. А реконструкція/капітальний ремонт об’єктів під амбулаторії загальної практики-сімейної медицини – це його вагомий компонент, що у грошовому еквіваленті перевищує 250 мільйонів гривень. І вихід один: або беруться за роботу і негайно підправляють відповідно до вимог усі «косяки» ті чи інші відповідальні за певні напрямки роботи волинські виконавці, а місцеві фірми приймають участь у тендерах та якісно виконують ремонти приміщень, або – «заводимо інші структури, даємо обсяги робіт і всіх ставимо на місця. «Так, як є, не може бути. Я не ризикну проектом Світового банку», – ствердив Гунчик.
Насамкінець очільник краю наголосив на організації трьох робочих зустрічей і резюмував: проект Світового банку важливіший, ніж проекти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), бо передбачає115 мільйонів гривень за умови, що є співфінансування. А тут – лише на будівництво передбачено 250 мільйонів, а загалом область отримає на потреби сердечників понад 750. «І все буде виконано, кошти освоїмо», – запевнив він.
Довідка:
У рамках субсидіарної угоди Волинь отримає на Субпроект 30 мільйонів доларів США. Вони розподіляться так:
реконструкція та капітальний ремонт приміщень під амбулаторії загальної практики-сімейної медицини – 33,4%;
закупівля медичного обладнання, медичних меблів та розхідних матеріалів – 60,7%;
закупівля комп’ютерного обладнання та програмного продукту для ведення медичної інформаційної системи «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області», системи захисту його інформації, впровадження реєстру та забезпечення техпідтримки – 1,6%;
інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності населення щодо серцево-судинних захворювань та щодо діяльності у рамках реалізації субпроекту – 0,3%;
проведення навчальних семінарів для середнього медичного персоналу, лікарів загальної практики-сімейної медицини, лікарів-кардіологів – 1%;
проведення навчань за кордоном для менеджерів охорони здоров’я та медичних працівників – 0,7%;
витрати на управління проектом – 2,3%.
